Водохресний святвечір: що важливо зробити перед Богоявленням — пояснює священник

Напередодні свята Хрещення Господнього, або Богоявлення, або, як в народі називають Йордану, відзначають Другий святвечір. Про традиції читайте нижче.

Святвечір перед Водохрещем і саме свято Богоявлення мають чимало традицій, але не всі з них є обов'язковими з точки зору церкви. Священник Львівської єпархії отець Мирослав у коментарі УНІАН розповів, яких правил радить дотримуватися церква в цей час, чи обов'язково пірнати в ополонку та що не слід робити.

Що таке Святвечір напередодні Водохреща

У січні згідно з новим церковним календарем в Україні відзначають ще один Святвечір — Водохресний. Це день напередодні одного з найбільших церковних свят Хрещення Господнього, або Богоявлення, встановленого на згадку про хрещення Ісуса Христа у водах річки Йордан Іоаном Предтечею. Згідно з євангельським оповіданням, у момент хрещення на Христа зійшов Святий Дух в образі голуба, а з небес пролунав голос, який назвав Його Сином Божим.

Ще одна назва Водохресного святвечора — Голодна кутя — пов'язана з традиційною пісною стравою, яку готують та їдять напередодні Богоявлення. 

Якого числа відзначають Водохресний святвечір

Починаючи з 2024 року, свято Богоявлення, а разом із ним і Водохресний святвечір, відзначають за новим церковним календарем — тобто на 13 днів раніше, ніж раніше.

Згідно з ним, Водохреща нині відзначають 6 січня. Тобто, цього року Водохресний святвечір Україна святкує 5 січня (як і Святвечір 2025).

За старим церковним стилем дата залишилася колишньою і припадає на 18 січня, оскільки Водохреща 19 січня.

Водохресний святвечір — традиції дня

За словами панотця Мирослава, у Святвечір напередодні Богоявлення в храмах відбувається літургія —духовна підготовка до свята Хрещення Господнього. Після богослужіння священник разом із людьми йде освячувати воду - на річку, озеро чи біля храму, залежно від місцевих можливостей. Увечері родини сідають до другої Святої вечері, яку в народі називають "другою Колядою":

Це день суворого одноденного посту: не можна вживати їжу тваринного походження, включно з рибою, олією, молоком. Що стосується алкоголю, то жорсткої заборони немає - людина сама робить вибір. Хтось може дозволити собі символічно, хтось свідомо утримується.

Так само і з купанням на Водохреще — це особистий вибір кожної людини. Хтось хоче зануритися у воду, хтось — ні, і це нормально: все залежить від внутрішнього рішення, стану здоров'я тощо.

Що заборонено робити у Водохресний святвечір

Як наголошує панотець Мирослав, церква закликає, щоб у ці дні — 5 січня та 6 січня, люди "проживали в мирі та спокої, з молитвою":

Святвечір в Україні — це час, коли сім'я збирається разом: діти приїжджають до батьків, і в оселі має панувати тепла, родинна атмосфера, сповнена любов'ю. Вважається, що від того, з яким настроєм і молитвою проходить Свята вечеря, багато в чому залежить весь наступний рік. Тому, звісно, не можна лаятися, кричати, гуркотіти тощо.

Гарна традиція в ці дні — співати пісні або колядувати. Сімейна коляда створює світлу, християнську атмосферу.

Щодо хатньої роботи, то немає чітких заборон: якщо хтось не встиг зробити домашні справи, можна трохи прибрати, випрати, навести лад у домі.

Чого не слід робити:

• займатися важкою роботою по господарству;
• стукати, рубати дрова;
• ворожити і проводити якісь містичні обряди.

— На Водохреща в народній традиції справді існує багато переказів і звичаїв. Зокрема, містичні розповіді, пов'язані з ніччю перед Богоявленням, які передавалися з покоління в покоління як фольклор, — каже панотець.

Він навів як приклад народні байки про те, що цієї ночі в колодязі вода перетворюється на вино, а кури розмовляють. Таким чином наші предки підкреслювали містичність моменту. Однак, за словами священника, кожен сам несе відповідальність за свої вчинки і вибір. З точки зору церкви, у ці дні варто зосередитися на духовній підготовці та сімейній єдності.

Раніше ми розповідали, як привітати близьких із Водохресним святвечором 2026 - побажання та листівки зі святом.

Довідка

 

Мирослав Кінас — священник Львівської єпархії, юрист, адвокат

Мирослав Кінас — священник Львівської єпархії, юрист, адвокат. Родом із села Карів на Львівщині (Шептицький район). Закінчив духовну семінарію у Санкт-Петербурзі у 1978 році. Також має юридичну освіту, здобуту у Львівському університеті. Понад 17 років працював юристом в Ощадбанку, поєднуючи цю роботу зі священницьким служінням.

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» писали, що  Кутя для українців — це не просто страва. Це — символічна обрядова їжа, пов’язана з великими зимовими святами. Її готують тричі: на Святвечір (24 грудня), на Щедрий вечір (31 грудня) та на Водохресний святвечір (5 січня).

Читайте також:

Готуємо борщ з «вушками» на Водохреще

Тернополяни розповіли, яку кутю коштували у родичів і яку готують самі

З вином, молоком, шоколадом чи халвою: добірка перевірених рецептів куті від тернополян

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.